АТОшник: Я стояв й дивився на прикормлених в золотих цепках тітушок влади й бідно вдягнутих, стомлених, зранених солдатів

Вже писав , як бики печерські викинули з приміщення спілку ветеранів АТО, поки хлопці лікувалися в госпіталях.

Тітушки забрали кімнати на підставі підробних документів, звісно вони лишень виконавці, на приміщення наклав око хтось з начальства.
Хлопці вийшли з госпіталя , приїхали в відпустку з фронту й навідалися до свого колишнього офісу.
» Манікюр», інтернет -магазин й ще якась мутна контора — чиновнички здали в оренду , впевнений , без належних документів, без сплати податків, приміщення.
Тітушня незабарилася прискакати — на новеньких авто й автобусі ,засранці по років 25, качки.
Й хлопці з фронту , в шрамах, змучені й бліді й зовсім ще хлопчина ,без ноги…
Бички викликали поліцію — та знизала плечами — в них не було документів належних на будівлю. «Розмови за життя».
Один з підарів :» ты че не с мяса и костей, борзый такой ?» Зразу ж удар в голову від ветерана.
Соплі -крики-«полиция , бьют!»…
Великий шрам на чолі солдата побілів від ненависті.
Я стояв й дивився на прикормлених , гарно вдітих, в золотих цепках,на крутих тачках тітушок влади й бідно вдягнутих, стомлених, зранених солдатів , але неймовірно світлих й чистих.
Тітушня зтушувалась й наклала в штани , почала розповідати про те , що знають Кобу, Мєдвєдя й просить якось владнати справу…
Потім сіли в свої авто й поїхали. Донецькі номера ,й одна машина з номером «Майдан» … Звісно ці пики ніколи близько не були на Майдані , просто чинуші так замаскували їх для своїх грязних оборудок…

Олександр Кравчук


Автор: Евгений Решетников

Евгений Решетников - потомственный житель нашего города и ценитель его истории. Увлечен практической журналистикой и шведской ходьбой по Петербургу и его окраинам. Получил гуманитарное образование, что и сказалось на выборе жизненного пути автора. Ссылки на другие его материалы вы можете найти на этой странице.


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.